Способи формування критичного мислення на уроках української мови та літератури

 Способи формування критичного мислення на уроках української мови та літератури

 Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи нові методики навчання і виховання. Сьогодні варто говорити про технологію критичного мислення як освітню технологію, яка приходить на допомогу вчителю української мови та літератури, а необхідність її використання продиктована широким використанням Інтернет-ресурсів, зниженням читацьких інтересів, збіднінням словникового запасу учнів.

Інформацію, отриману на уроках словесності, учні повинні розуміти й усвідомлювати. А для цього треба вміти переказувати своїми словами, наводити свої приклади, вирізняти головне від другорядного, передбачати подальший перебіг подій, знаходити схожість і відмінність.

У процесі застосування технології критичного мислення виробляються вміння працювати в групах, уміння розподіляти матеріал за ступенем новизни, уміння бачити чужі помилки та свої; доводити, аргументувати, переконувати. Саме на уроках мови та літератури формується етичне і толерантне ставлення до чужої думки.

В учнів середньої ланки критичне мислення перебуває на початковому рівні, оскільки несформовані читацькі компетентності. Тож на своїх уроках формую вміння працювати з художнім текстом, вести діалог, працювати в команді, приймати рішення, а все це стає підґрунтям розвитку критичного мислення.

Методів і прийомів, які застосовуються при критичному мисленні на уроках мови та літератури, багато.

Для забезпечення емоційної готовності класу до уроку словесності використовуються, зокрема, вправа «Розкажи про настрій через асоційований образ», за демонстрацією графічних зображень людського настрою учні висловлюють здогади, чому саме з них розпочався урок. Досить цікавою на цьому етапі є і психологічна вправа, під час якої діти обирають той колір, який відповідає їхньому настрою на початку уроку, записують дієслова.

Важливим для уроку є епіграф. Він не тільки підсилює зміст матеріалу, але і має виховне значення. До учнів можна звернутися із завданням продумати доцільність вживання епіграфа, прокоментувати його зміст у контексті матеріалу уроку.

Ефективним методом колективного обговорення, що здійснюється через накопичуваність ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників є «Мозковий штурм». Щоб перевірити знання учнями опрацьованого вдома тексту, пропоную виконати завдання «Порушення послідовності». З’ясувати значення вивчених термінів допоможе вправа «Аналіз понять», доцільне використання і «Роботи в парах» типу «учитель-учень», «учень-учень».

Під час побудови знань застосовую різні види читання. Створення під час характеристики героїв твору «картки персонажа», провести «обмін проблемами», «займи позицію» (пропозиція вибрати одну із позицій, яка найближча, та аргументувати її) та інші.

Також використовуються: метод «Прес» – висловити свої враження від прочитаного художнього твору («Я вважаю, що… »); метод «Одна хвилина» (протягом однієї хвилини учень без підготовки дає відповідь на запитання вчителя); висловити власну думку допомагає «Мікрофон». Намагаюся розвивати комунікативні вміння учнів шляхом створення проблемних ситуацій, понятійних таблиць (Що я бачив? Що я чув? Про що говорить серце, душа поета? Що я відчуваю?), постановки дискусійних питань та питань високого рівня, асоціювання.

Старшокласники вчаться оцінювати літературні жанри (при розгляді лірики), авторські вміння (при вивченні сучасної поезії), обговорювати ситуації, героїв та їх вчинки (Мина Мазайло, зміна прізвища), роблять власні дослідження через обмірковування та дискусії. Досить активно можна обговорювати конфлікти під час вивчення твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (Чому, на вашу думку, Кайдашиха й Мотря не змогли вжитися в одній хаті?, образ Чіпки із роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», складність і суперечливість його характеру, еволюцію від правдошукача до розбійника.)

Розвиваючи критичне мислення на уроці, не потрібно забувати і про вдосконалення грамотності школярів. Робота із навчальним підручником, різними видами словників та довідкової літератури допоможуть сформувати правописні вміння.

Поставлені перед учнями завдання часто потребують творчого виконання. Саме такий підхід до розв’язання проблем у психолого-педагогічній науці дістав назву креативність. Сучасна освіта потребує педагогів з високим рівнем здатності до створення нових ідей,
з нетрадиційним мисленням, готових швидко й оригінально розв’язувати навчальні задачі. Вони ж можуть формувати творчі особистості своїх вихованців, починаючи ще з початкових класів. Уже з перших уроків літератури у 5 класі пропоную учням скласти казку, загадку, закінчити розповідь. Ефективним є прийом «усного малювання», коли учням пропонується описати героя твору, описати почуте чи побачене, уявити себе героєм казки.

У старших класах я використовую завдання, що містять елементи творчого пошуку, порівняння. Значну роль відіграють нетрадиційні розвивальні завдання: спостереження над образною мовою твору; виділення та пояснення метафор, порівнянь; висловлення власних спостережень, припущень; порівняльні характеристики героїв; аналіз літературного твору крізь призму сучасності тощо. Щоб допомогти старшокласникам краще зрозуміти свої думки з вивченої теми й щоб проаналізувати, що відбувається у класі на інтелектуальному рівні, пропоную скласти есе (есе-роздум «Маятник людського життя»). Цікавими та ефективними видами роботи є створення п’ятирядкового сенкана, кросвордів, ребусів, робота із «дошкою запитань». Зазвичай цей вид роботи охоче виконують всі учні, особливо ті, які не люблять великих висловлювань на ту чи іншу тему. Практикую «Перетворення» (завершити кілька речень на зразок: «Як би я був..., то…», «Чому я не хотів би бути...»), учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" (при вивченні творчості Івана Карпенка-Карого, Тараса Шевченка).

На уроках мови цікавими є написання творів-мініатюр (вправа «Ювеліри»), в яких речення складалися лише із вказаних компонентів (граматичних основ, підметів); запис слів на запам’ятовування (вправа «Хто більше?») та інші. Особливу увагу слід приділяти урокам розвитку мовлення. Тут є можливість застосовувати і колективні, й індивідуальні завдання. Усі учні класу можуть підбирати матеріал до певної теми, а творчі діти отримують завдання підвищеної складності (написати власні роздуми з даної теми, поезію, скласти питальник чи вправу для однокласників, готувати матеріали для літературної композиції).

Розвитку дитячої креативності сприяють різнорівневі домашні завдання та вправи з мови і літератури. Наприклад: виконати вправи на вибір, скласти вправу самостійно, написати вірш, мінітвір тощо. Такі завдання допомагають реалізувати творчий потенціал школярів, підвищувати інтерес до вивчення предмета.

Процес розвитку творчих можливостей не може обмежуватися лише уроками. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота. А це і конкурс на кращий твір (прозу, поезію), випуск літературних газет, ілюстрації та малюнки до прочитаних художніх творів, конкурс на кращого читця художнього твору чи автора власного твору.

Отже, у процесі своєї роботи я дійшла до висновку, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного особистісно-орієнтованого навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить і формувати творчу особистість учня.